Кафедра мистецтвознавства, літературознавства та мовознавства була створена 2005 року на базі кафедри літератури та кафедри мистецтвознавства. Нині це одна з фундаментальних загальноосвітніх кафедр ХДАК, яка відіграє важливу роль у підготовці висококваліфікованих спеціалістів у галузі культури і мистецтва, дає всебічні і широкі знання з історії світового та українського театру, образотворчого мистецтва, історії кіно і телебачення, естради та цирку, зі світової та вітчизняної літератури, мовознавства, сучасної української мови, навчає по-справжньому розуміти і цінувати художнє слово, прищеплює навички наукового аналізу творів різних видів мистецтва. Мистецтвознавчі, літературознавчі та мовознавчі дисципліни складають основу гуманітарної освіти, суттєво поглиблюють професійні вміння та навички студентів.
Ще у другій половині 20-х рр. ХХ ст. у структурі ВУІКО було відкрито кафедру літератури та мови, яка відразу стала однією з провідних у навчальному процесі. Свого часу вона навіть мала аспірантуру зі спеціальності «Дитяча література».
У 1947 р. при Харківському державному бібліотечному інституті кафедра відновила свою діяльність. До її складу ввійшли кращі викладачі Харківського державного університету, Харківського педагогічного інституту ім. Г. С. Сковороди та інших ВНЗ — доценти, кандидати філологічних наук А. Г. Розенберг, М. Г. Зельдович, М. Ф. Звєрєв, І. Я. Каганов, М. О. Габель, Й. Я. Волісон, Г. А. Кравець, Е. С. Полянська, З. С. Єфімова, М.С. Лапіна; старші викладачі — І. В. Черткова, В. В. Литвішко, С. О. Велигодська, О. Л. Муратова, І. І. Коропатва, В. О. Дорошенко. У 50-60-ті рр. успішно захистили кандидатські дисертації викладачі кафедри — Е. С. Полянська, Ю. А. Кривих, С. М. Трушевський.
У післявоєнні роки кафедру очолювали: М. Ф. Звєрєв, Г. А. Кравець, Е. С. Полянська, Й. Я. Волісон, В. В. Литвішко, Л. Х. Танкієва, В. М. Пивоваров, Д. С. Трушевський.
Визначними фахівцями, авторитетними вченими кафедри стали:
• Г. А. Кравець — дослідник творчості І. С. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Марка Вовчка, Івана Франка, автор монографій: «Пізнавальне та виховне значення української класичної літератури (за матеріалами художньої прози 60-70-х рр. ХІХ ст.) Ч. І. «Загальні принципи реалізму як творчого методу» (Харків, 1970) і «Пізнавальне та виховне значення української прози 60-70-х рр. ХІХ ст. » Ч. ІІ «Типове та його засоби» (Харків, 1971). Його праці визнані вітчизняним літературознавством;
• М. О. Габель — вивчала творчість І. С. Тургенєва, брала участь у підготовці Повного зібрання його творів і листів, п’ятитомного Зібрання праць академіка О. І. Білецького. Автор книги «Питання вивчення творчості І. С. Тургенєва» (Харків, 1959);
• І. Я. Каганов — відомий історик книги, книгознавець, літературознавець, засновник першого в Харкові Клубу любителів книги і Клубу екслібристів, досліджував проблеми психології читання художньої літератури. Автор монографії «Українська книга ХVII — ХVІІІ ст. » (Харків, 1960);
• Й. Я. Волісон — фахівець зі світової літератури, відомий дослідник творчості В. Гюго, авторитетний учений;
• М. І. Богославський — поет, літературний критик, досвідчений педагог і лектор, керівник літературної студії, фундатор Чичибабінських читань, організатор групи поетів «Третій цех», автор поетичних збірок «Черга за щастям», «Між блискавкою і громом», «Косий дощ», «Наука осені».
Деякий час на кафедрі викладали: В. А. Лобанов, Ю. М. Калюжний, Е. О. Романов, В. А. Василець, О. М. Лейнік, Л. Х. Танкієва, В. М. Пивоваров.
Кафедра мистецтвознавства була однією з наймолодших на факультеті театрального та кіно-, телемистецтва. Вона створена 1999 р. на базі кафедри мовної майстерності, яка свого часу виокремилась з кафедри режисури.
Упродовж багатьох років при кафедрі режисури плідно діяла секція сценічної мови, де працювали відомі педагоги — справжні майстри своєї справи: К. О. Суковська, З. Т. Довжанська, О. З. Сукстанська. Поступово сформувався окремий педагогічний колектив і 1992 року секція сценічної мови була реорганізована на кафедру мовної майстерності. Кафедру очолив В. К. Айзенштадт (1926 — 1999) — професор, доктор мистецтвознавства, член спілки театральних діячів України, відомий український театральний критик, дослідник теорії та історії театру і драматургії, аматорського театру, загальних проблем театрального мистецтва, педагог з великим досвітом роботи у вищих навчальних закладах культури, викладач історії театру, історії драми, естетики. Він 16 років очолював кафедру режисури ХДАК, виховуючи режисерів та акторів професійної сцени, керівників народних театрів, аматорських студій, педагогів вищих навчальних закладів культури та мистецтв. В. К. Айзенштадт — найавторитетніший мистецтвознавець в Україні та за її межами, який підніс вітчизняне мистецтво на новий рівень і зробив вагомий внесок у розвиток харківської школи театрознавства.
З 1999 по 202 рік кафедру очолював О. І. Чепалов – відомий мистецтвознавець, фахівець у галузі театрознавства та хореографічного мистецтва.
З 2002 р. кафедру очолив П. І. Гаврилюк — кандидат мистецтвознавства, доцент.
Кафедра поєднувала у своїй роботі два напрями — мистецтвознавчий та мовний, підвищуючи культуру українського мовлення.
Першим завідувачем новоствореної кафедри мистецтвознавства, літературознавства та мовознавства став доктор мистецтвознавства, професор І.В.Зборовець. З 2006 року кафедру очолює О.М. Білик, кандидат педагогічних наук, доцент.
Нині у складі кафедри три доктори наук та шість кандидатів наук.
І.В. Зборовець – доктор мистецтвознавства, професор, викладач історії української літератури та історії світової літератури, керує науковою роботою студентів і дисертантів, є членом декількох спецрад із захисту докторських та кандидатських дисертацій.
О.І. Чепалов – доктор мистецтвознавства, доцент, викладач історії режисури, історії світового та вітчизняного мистецтва, хореографічної критики, досліджує проблеми сучасного світового хореографічного мистецтва, керує науковою роботою студентів та аспірантів.
З.І. Алфьорова – доктор мистецтвознавства, доцент, викладач історії кіно та телебачення, всесвітньої історії свят та обрядів, фахівець у царині сучасного візуального мистецтва.
А.З. Житницький – кандидат мистецтвознавства, професор, викладач теорії драматургії, сценарної майстерності, історії світового та вітчизняного образотворчого мистецтва, історії естради та цирку, провідний викладач кафедри, керує науковою роботою студентів та аспірантів, фахівець у царині циркового мистецтва, сценарист, поет, драматург, пародист, автор книг: «Летний снег», «Джельтмены удачи», «Шаги уходящего лета», «С лиры – по нотке», «Круг» та ін.
Н. М. Сімейкіна — кандидат філологічних наук, доцент, фахівець з англійської літератури, провідний викладач кафедри, учасник російського товариства викладачів англійської літератури, а також ESSE (European Society for the Study English).
Л. С. Мітіна — кандидат філологічних наук, доцент, дослідник світової та дитячої літератури, блискучий лектор, талановитий вихователь студентської молоді.
О. М. Білик — кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету по роботі з іноземними громадянами, викладач сучасної української літературної мови, давньослов’янської мови, теорії та практики редагування, фахівець з методики викладання російської та української мов.
Я. В. Партола – кандидат мистецтвознавства, старший викладач, фахівець у галузі театрознавства, викладає історію світового та українського театру, історію світового та вітчизняного образотворчого мистецтва, досліджує проблеми сучасного театру.
І. А. Куриленко – кандидат філологічних наук, старший викладач, дослідник сучасної української літератури, викладає історію української літератури, практичну стилістику української мови, українську мову за професійним спрямуванням, досліджує українську літературу
Викладачами кафедри забезпечується читання таких навчальних дисциплін:
Історія світового та вітчизняного образотворчого мистецтва.
Фундаментальний курс, який розкриває багатства національної культури.
Історія світового театру.
Фундаментальний курс, який дає уявлення про світовий театральний процес.
Історія українського театру.
Курс, який розкриває головні етапи формування національної театральної культури.
Історія хореогафічного мистецтва.
Фундаментальний курс, який розкриває основи світового хореографічного мистецтва.
Сучасні проблеми світового та вітчизняного мистецтвознавства.
Дисципліна охоплює найважливіші етапи розвитку мистецтвознавства як науки.
Спеціальна дисципліна, яка аналізує хореографічний процес.
Всесвітня історія свят та обрядів.
Спеціальна дисципліна з галузі історії фольклору.
Історія кіно і телебачення.
Фундаментальна дисципліна, яка дає уявлення про світовий кінематографічний процес і розвиток телебачення.
Історія естради та цирку.
Спеціальна дисципліна про еволюцію естрадного та циркового мистецтва.
Фундаментальна дисципліна, яка закладає основи освіти театрознавців, режисерів, акторів.
Спеціальний курс, який викладають для студентів-режисерів, що оволодівають сценарною майстерністю.
Історія світової літератури.
Фундаментальний курс, який дає уявлення про світовий літературний процес.
Історія української літератури.
Дисципліна, яка дає уявлення про основні етапи розвитку національної літератури.
Вступ до літературознавства.
Курс, який закладає підвалини вищої гуманітарної освіти.
Курс, який викладає загальні положення лінгвістичної теорії.
Фундаментальний курс теорії мовознавства.
Курс, що закладає навички роботи з діловими паперами.
Сучасна українська літературна мова.
Фундаментальний курс, який формує практичні навички володіння державною мовою.
Практична стилістика української мови.
Курс, який допомагає опанувати різними функціональними стилями української мови.
Курс для студентів-культурологів, які вивчають історію давньослов’янської культури.
Сучасний літературний процес.
Курс, який розкриває закономірності сучасного світового літературного процесу.
Теорія та практика редагування
Курс, що прищеплює практичні навички правки тексту за нормами сучасної української мови.
Головним напрямом наукової роботи кафедри є дослідження теорії мистецтва, мови і художньої літератури як найважливіших чинників духовного прогресу людства і визначального фактора розвитку національної і світової культури.
Мистецтвознавчі традиції з історії та теорії драматургії, історії світового та українського театру, а також сучасного театрального процесу кафедра втілює у проведенні мистецтвознавчих читань «Драма, вистава, глядач…», присвячених пам’яті В. К. Айзенштадта.
Основні наукові досягнення останніх років пов’язані з розробкою теоретичних проблем візуального мистецтва, дослідженням проблем світового та вітчизняного хореографічного мистецтва, тенденцій розвитку сучасного театрального мистецтва.
Протягом 2008 року захистили докторські дисертації О. І. Чепалов (« Жанрово-стильова модифікація вистав західноєвропейського хореографічного театру ХХ ст.»), З.І. Алфьорова («Візуальне мистецтво кінця ХХ – початку ХХІ століття»).
Основні освітні завдання кафедри – формування нових стандартів гуманітарної освіти завдяки ознайомленню з сучасними школами і напрямами мистецтвознавства, літературознавства та мовознавства, поширеними у світі дослідницькими й інтерпретаційними практиками; розгляд історії мистецтва, української та світової літератури в широкому європейському і світовому контексті, переосмислення історії української літератури, поглиблене вивчення певних знакових явищ в історії світової літератури. Педагогічний акцент робиться на формуванні науково-дослідницького складу мислення студентів, здатності аналізувати художні явища в динамічній системі світової писемної культури й брати активну участь у живому літературному та мистецькому процесі.
Усі навчальні дисципліни кафедри забезпечені навчально-методичною літературою, мають пізнавальне, естетичне і виховне значення. Особливу увагу кафедра приділяє виховній роботі зі студентами, викладачі кафедри беруть активну участь у проведенні літературно-мистецьких заходів, залучають студентську молодь до пошукової творчої та наукової діяльності. Практично виховні завдання втілюються також і в лекціях, і під час проведення семінарських та практичних занять.
